Генетика раку щитоподібної залози: роль мутацій BRAF V600E та RET/PTC
Папілярний рак щитоподібної залози (ПРЩЗ) — найпоширеніший тип злоякісних новоутворень щитоподібної залози, на який припадає до 85% усіх випадків. Сучасні дослідження свідчать, що молекулярно-генетичні мутації відіграють ключову роль у патогенезі та клінічному перебігу цього захворювання.
🔍 Основні мутації при ПРЩЗ
| Тип мутації | Ген | Частота (%) | Клінічне значення |
|---|---|---|---|
| BRAF V600E | BRAF | 40–60% | Пов’язана з агресивнішим перебігом |
| RET/PTC | RET | 10–20% | Типова для пухлин, спричинених радіаційним впливом |
| RAS | NRAS, HRAS | 10–20% | Часто виявляється при фолікулярному варіанті ПРЩЗ |
🧪 Мутація BRAF V600E
Мутація BRAF V600E спричиняє постійну активацію сигнального шляху MAPK, що стимулює проліферацію та виживання пухлинних клітин.
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Характеристика | Заміна валіну (V) на глутамінову кислоту (E) у кодоні 600 |
| Частота серед ПРЩЗ | ~45% |
| Асоціації | Інвазивний ріст, лімфогенне метастазування, рецидиви |
| Терапевтична мішень | Інгібітори BRAF (на стадії клінічних досліджень) |
🔬 Хімерні гени RET/PTC
Мутації RET/PTC виникають унаслідок хромосомної перебудови, що призводить до злиття RET з різними партнерськими генами — найчастіше з CCDC6 (RET/PTC1) або NCOA4 (RET/PTC3).
| Тип хімерного гена | Партнер | Клінічні особливості |
|---|---|---|
| RET/PTC1 | CCDC6 | Частіше зустрічається у молодих пацієнтів, менш агресивний перебіг |
| RET/PTC3 | NCOA4 | Пов’язаний із швидким ростом пухлини |
| Локалізація | Хромосома 10q11.2 |
🧬 Генетичне тестування: клінічне значення
Генетичний аналіз пухлинної тканини дозволяє:
- Стратифікувати ризики — передбачити агресивність пухлини.
- Визначити лікувальну тактику — зокрема, доцільність тотальної тиреоїдектомії чи радіойодотерапії.
- Оцінити прогноз — пацієнти з BRAF V600E мають підвищений ризик рецидивів.
| Генетичний маркер | Прогностичне значення | Тактика лікування |
|---|---|---|
| BRAF V600E | Високий ризик метастазів і рецидивів | Посилений нагляд, можлива терапія радіоактивним йодом (RAI) |
| RET/PTC | Часто радіаційного походження, помірний ризик | Стандартна терапія з постійним моніторингом |
| Відсутність мутацій | Сприятливіший прогноз | Можливе збереження частини залози |
Генетичне тестування стає невід’ємною частиною діагностики та прогнозування перебігу папілярного раку щитоподібної залози. Найбільш значущими на сьогодні є мутації BRAF V600E та RET/PTC — знання про їхню наявність дозволяє персоналізувати лікування, знижуючи ризик ускладнень та повторного розвитку хвороби.